Початкова школа: навчання для задоволення
У початковій школі мотивація до навчання — виключно зовнішня. Дитина вчиться заради задоволення, заохочення. Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.
По можливості збережіть звичний режим. Це неможливо вповні, адже він уже збився, але треба його адаптувати і намагатися дотримуватись.
Облаштуйте окреме місце для навчання, окремий простір, «кокон», щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.
Оберіть сигнал, який закликатиме до навчання, наприклад будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика. Це не має бути мамин або татів голос! У мами і тата й так вдосталь напруги: зараз батьки живуть у змішаних ролях, а скрізь, де є змішані ролі, — є конфлікти.
Зауважте, час занять — 10-15 хвилин. Потім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Пам’ятаємо — зараз у дитини і так знижена рухливість і нестача повітря.
Пам’ятайте, батьки — не няньки і за дитину завдання не роблять. Але деяким дітям важливо, щоб батьки були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, аби були присутні. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки — між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.
Якщо стане сил, зробіть із дітьми «Гоґвортс» — створіть ігрове середовище. Можна озброїтися чарівною паличкою, якою торкатися лоба дитини і казати: «Ти з усім впораєшся». Чарівний будильник, що позначає початок і кінець занять, у нас уже є. Не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості — ну, і для себе принагідно.
Застосовуйте метод «зеленої ручки» — помічайте й зауважайте не недоліки, а успіхи. Дитина перебуває в напрузі, тож маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре.
